Сьогодні до нас приїжають на вечерю дві маминих подруги зі своєю сім'єю. Одна з них міссіс  Джонсон ,це мати мого найкращого друга Джеймса ,а друга міссіс Уілсон , це мати нашого "ідеала" Ліам .
- Емма ,гості чекати не будуть,- позвала  мама з першого поверху.
- Йду
Впринципі я рада адже внизу мене чекатеме мій найкращих друг , а з другого боку містер "Ідеал" який насправді зовсім не такий .
- Добий вечір місіс та містер Джонсон та Уілсон.
- Емма ,перестань, ми ж знайомі ще з твого народження - сказала Місіс Уілсон , а всі інші її підтримали .
- Добре ,- посміхаючись сказала я - міссіс Джонс ,а де Джеймс ?
- Називай мене Софі , а Джеймс не прийшов він чимось зайнятий .
- А , ну добре - трохи з сумом сказала я .
- Не пережива ,я не дам тобі засумувати - з такою награною посмішкою сказав Ліам .
- Ну от і добре ,йдіть в кімнату Емми ,а потім ми вас покличем.
Ми піднялись в мою кімнату і він почав розмову .
- Ну то що МІС КОЛІНС  - знущаючись надімною продовжив він - Як там твоє невдале побачення з тим бідолагою .
- Аааа...Перестань. Ти можеш просто спокійно помовчати. 
- Навіщо ,тиша і спокій це нудьга ,- підійшовши до мене і тихіше сказав він - пам'ятає я обіцяв що тобі більше ніколи не буде спокійно -  погрозливо сказав він і відійшов .
- Це були так давно .Ще у дитинстві  я вже мільйонний раз тобі кажу я не винна в тій ситуації !- майже криком сказала .
- Заспокійся дитино , чи ти хочеш що б батьки почули і тоді все стане набагато цікавіше.
-Емма ,Ліам - позвала мама .
Ми зпустились на перший поверх, і сіли за стіл, нас посадили одне напроти одного, і почались розмови ні про що , але потім..
- Доречі, про сварки , Емма , Ліам ви ж якось так сильно посварились що бачити одне одного не хотіли .-сказала міссіс Уілсон.
- Серйозно ?Коли ?- запитала Софі.
- Та ще в років 13 мабуть мабуть , так Ліам ?
- Так ,мама .
- А чому так сталось ви ж такі дружні .
Мене чуть не пробило на сміх але Ліам мене легенько вдарив ногою під столом .В дитинстві ми так завжди робили одне одному коли була серйозна розмова і потрібно було заспокоїтися або із-за інших причин .
Я подивилась на нього нерозуміючим поглядом але він продовжив розмову .
- Та так дитячі дурнрщі ,- переводячи погляд знову на мене запитав він - Так ,Емма ?
- Амммм..- мене трохи вибило з колії - Так?! - нерозуміючи нічого сказала я .
Вечір пройшов і всі вже зібрались до дому як завжди на прощання ми всі обіймались але коли ми з Ліамом обіймались він тихо на вухо сказав .
- Не просто дитячі дурнощі !
З нерозуміння дивилася на нього але вечір йшов до закінчення і нарешті я буду одна .Ми закрили двері і мама сказала .
- То між вами якась хімія, можливо ....
- Ніяке можливо і немає ніякої хімії ! - перебивши її , не розуміючи з чого вона це взяла сказала я і побігла в кімнату що б не продовжувати цю розмову .