Після нашої розмови я зайшла в кабінет якраз зі дзвінком .
- Сьогодні у нас практична . Так що розбирайте свої зошити та розпочинаємо .
Вчитель розклав реактиви і завдання кожному  на стіл  .
-Емма ти щось розумієш ? - сказала моя сусідка по парті Сем .
-Ну... трохи .
- Допоможи будласка .
-Амм...Ну...Добре. Що саме ти не розумієш ?
-Ну....Все...-😓
-Ого це буде довго. Давай так я записую , а ти просто списуєш.
-Добре , дякую.- радісно але пошипки сказала вона - Амм....-вона здивовано подивилась на задні парти.
Я здивовано повернула голову .Ліам та його друг Каіл розбили хімікати на парту .
-Бігом до Катерини Іванівни !- накривав на них Борис Якович.- Вам пощастило що це не кислота !Всі інші продовжуйте .
-От дурень..- пошепки промовила я
-Що?- перепитала мене ще здивована Сем .
-Нічого давай писати .
****
На перерві я вирішила найти того ідіота і поговорити з ним ."Невже він не може вести себе серйозно ?!Чому завжди йде до одного походом до деректриси ". Замислюючись над цим я навіть не помітила як врізалась в когось .
-Принцеска ти що й уроку без мене не можеш протягнути?- "чудово я щей врізалась в нього "
- Звичайно можу .Це ти без пустощів й секунди не можеш .Як так можна , просто взяти і розбити хімікати ?Жити зовсім набридло ?!
-Оооо...Невже ти за мене хвилюєшся? -мило посміхався він.
- Не за тебе, а за стіл -тихо сказала я
-Ти думаєш столу жити набридло ?!- саркастично сказав він.
- Дуже смішно .Так як і зранку .
-Емма !Ти я ж сказав, що це не я .
-А я що всім наслово вірити повинна ?
- Ну я ж не всі - підходячи до мене сказав він.
Я почала відходити .
- Послухай мені всерівно на те . Я навіть добряче повеселилась, такщо просто граюсь .
- Ну добре. Доречі ,як там твоя закохана шестірка .Чого його не було на хімії ?
Я хотіла сказати що він не моя шестірка але мені стало цікаво чого ж його і справді не було .
- Невже боїться конкуренції - сміючись сказа Ліам .
-  А ви що конкуруєте ?- саркастично відповіла я .
- Ну звичайно . І хто виграє отримає найкращий приз - знову приближаюсь до мене сказав він.
Я захотіла відійти але була затиснута між ним та стінкою .
-Який це ? -  знову жартую .
- Тебе - приближаючи своє лице сказав він.
Я вже почала нервувати але мене врятував дзвінок .
-Все відпусти мене, мені  потрібно на урок .
- Чому ти так супротивишся ?!Всерівно ти моя .- відходячи сказав він .
- Не дуже само впевнено ?
- Ні -посміхаючись  сказав він і пішов до класу .
Ахххх...Який ж він .....