Невже він не може зрозуміти що ми лише найкращі друзі ?І це ідеот ,чому він не лише свою помсту . Навіть не помсту, а нагадування того що вона буде .
Під час уроку я довго думала про це .
- Емілія ! - сказала міс Сонг .
- Так ?- піднімаючись  зі стільця сказала я .
- Я бачу ви дуже задумуєтесь про нову тему .Можливо ви нам розкажете, що таке важливе вас хвилює ?
- Вибачте -сідаючи знову на стілець сказала я.
- Не потрібно вибачатись, просто в наступний раз на уроці думайте про тему .
Повернувши голову я помітила як Ліам запитально дивився на мене .
- Що таке ? - запитав шепотом мене Джеймс .
- Нічого
Через пару хвилин на мою парту прилетів літачок .Розгорнувши його я побачила записку:" Думала про ваше побачення з Джеймсом ?" Я повернула голову до Ліама  і побачила єхидну посмішку .
Я написала і відправила літачок до Ліам  .
" А тобі яка різниця ? Хочеш бути на його місці ?" - І коли він прочитав це вже я дивилась з ехидстом та сарказмом .
На це віл лиж закотив очі .
Виходячи з кабінету мене зупинив Ліам і закрив двері .
-Послухай ти тут не одна така .
- Яка ?
- Ти знаєш яка .Але запам'ятай я тут головний .
- Ну-ну .Мені здається ти вже давно не головний містер "ідеал ".
- Принцеса - приближаюсь казав він - ми ще подивимось хто тут головний .
-Відпусти мене !- вириваючи свою руку з його лодоні сказала я - Ти не головний ти мале дитя яке незрозуміло чого вирішив що я причина всіх його бід .
-Невже це не так ?!
- Ні ,але якщо продовжиш то тоді все зміниться не в кращу сторону .
- Ой боюсь боюсь - з сарказмом промовив він .
- Бійся - з посмішкою сказала я і вийшла з класу .
Відкривши двері мене чекав Джеймс .
-Все добре ?Він нічого тобі не зробив ?
- Ти повиннен  переживати не за мене, а за його лице бо я його точно колись розцарапаю - сміючись сказала я - Пішли вже .
Прийшовши до дому я почула що мама когось обговорювала з папою .Я вирішила підслухати .
- Як тобі друзі Емми ?- запитала мама
- Вони чудові хлопці .
- Так особливо Ліам, вони б були чудовою парою .
-Щоо??Ні мама - вриваючись в кімнату сказала я .
- Ти вже прийшла -здивувалась мама
- Так ,мамо .Але навіть не думай про таку дурницю ми з ним лише друзі - ми вирішили що буде краще якщо батьки не будуть знати про нашу ворожбу і ми прикидаємося друзями при батьках .Це такі правила гри які ми ведемо вже 2 роки .
- Ну добре добре , Емма ви лише друзі .Але ж він такий хороший ,але буде як скажеш . Йди їсти .
- Я не хочу .Піду краще в кімнату .
Піднімаючись в кімнату я думала про це все ,про гру ,про помсту ,про те чому все почалось ми ж і справді були друзями .