....
-Привіт ,Ліам .-сказала я.
-Привіт ,принцесо -сказав він і обійняв мене , а потім і поцілував .
....
Я різко піднялась із ліжка .
-Що за фігня ?Якого він мені сниться та ще й такому жанрі .
Я швидко зібралась і навіть не поснідала .І сьогодні вирішила пройтись пішком до школи .
-Емма !-почула я чійсь голос і руку на своєму плечі -Ти що глухентка, я ж вже 1000 раз кликав тебе .Про що ти думаєш? Де літаєш ?- то був Джеймс.
-А? Та нічого, пішли в школу .
-Чого сьогодні не на машині ?
-Та вирішила прогулятись .
-Ааааа, ну зрозуміло .
Ми дійшли до кабінету і Джеймс продовжував говорити про щось, а я лиш слухала та іноді щось казала але все думала над своїм сном .
- Ну що готові?! З сьогоднішнього дня все почнеться .-підійшов Ліам і сказав .
Я лише дивилась на нього з трохи здивованим та сором'язливим поглядом .
-Ти що навіть мені нічого не скажеш? Де ж твої прикольчики, Емма на тебе це не схоже - сміючись сказав він .
- Не чіпай, її вона не хоче розмовляти  з таким ідіотом як ти .-Джеймс .
-Джеймс, перестань- нарешті сказала я - Невже ти справді будеш мститися своїм друзям, навідь й якщо й колишнім але всерівно друзям, через якусь там суку з 9 класу? -звернулась я до Ліама .
-Із-за якою сучки з 9 класу ґ?! Ти що жартуєш! Ти думаєш що це із-за Кори? Я б ніколи б не робив би таке через якусь двулічну дівку .Видно ти зовсім мене не знаєш .Мабуть в тебе скліроз .
-Тобто? Чекай, а через що?
-Ну добре, так і бути я тобі дам підсказочку .Це було піся Кори і це була підлість великого маштаба .А я думав ми друзі! - він дивився в мої очі з дуже серйозним лицем. Але я не розуміла про що він. Мені здається ми стояли хвилин 2 просто дивлячись один одному в очі з різними поглядами я з нерозуміння, а він з повною серйозністю, та мені здається там була доволі сильна образа яка зробила боляче.
- Емма, пішли нема нам чого тут з ним бути .- сказав Джеймс і взяв  мене за руку, що б повести в клас .
-Почекай .-сказала я і відірвала свою руку -Я всерівно не розумію через що, можеш прямо сказати без натяків .
- Я також потім думав чого ти сама не могла мені прямо сказати, а не через цього "друга" .
-Що ?
-Емма! - сказав Джеймс.
-Що це означає? Про що він?Джеймс ?
- Амммм... - промовив Джеймс.
- Я про те що твоя шестірочка прийшла до мене і чітко сказав, що ти не хочеш зі мною спілкуватися, що я для тебе бриткий і жахливий і краще б ти мене ніколи не знала і кучу інших слів .
-Що?
Джеймс потрохи відходив так що б ми не замітила це .
-Що ти таке кажеш?! Не бреши! Я такого ніколи не казала! І Джеймс ніколи б не зробив такого! Не вигадуй! Просто чітко скажи, що ти просто мене ненавидиш, тому що тобі потрібно на комусь відіграватись! - ця розмова була настільки голосною ми майже кричали один на одного.
- Що? Ти здуріла зовсім?! Видно мозок давно викинула! Як я міг би просто  так поступити із-за нічого з дівчиною яку кохаю!
-Що?- тихо запитала я .
-Нічого .Забий .- він збирався йти але я його зупинила .Незнаю для чого просто не хотіла відпускати .
-Що?! -сказав він .
Я лише подивилась в його очі і вирішила, зараз або ніколи, і поцілувала. Це був довгий поцілунок. Але ніхто із нас не хотів його завершувати. Але все ж таки відірвались.
-Чекай, де Джеймс? - запитала я .
- Що? Тобто про це ти думаєш в такий момент, про який я мріяв ще з класу 8 мабуть.
-Я серйозно. Чому він так вчинив?
-Амм...Ну так. Потрібно його найти і поговорити.
-Ліам, але поговорити !А не ...
-Але він ж так вчинив.
- Ліам!
-Добре -посміхнувся він .