Oblivion
There’s no way you would survive this Step by step in howling halls. There’s no way you would deny this— Brick by brick, you’re building walls. There’s no shame in stopping fighting, All won’t live to see the break of dawn. There’s no pain in storm and lightning, When the night is gone, there’s only mourn. There’s no need, no meds to heal you, There’s no need, ‘cause there’s no wound. Neither lie nor truth can bind you, Though it means nothing, ‘cause we’re doomed. With piercing ache the cold will catch us, With fleeing strength we can’t go on. There’s no one, who’d come to find us, But there’ll be a story, buried in oblivion…
2020-01-03 15:38:05
3
0
Інші поети
Janocska
@Janocska
Minyunsu3
@Minyunsu3
Glory LoveWorld
@Glow_Heavenly_Broadcast
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4621
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2327