Відчувай, що живеш
Цього міста не гояться рани. Осінь геть позбавляє тепла. Хто ти є? Хто я є? В океані З-поміж інших нас ніби нема. Берегів ми лазурних піщинки, І сліди пролетівших комет. Хай кричиш, що життя вже прожив ти, Я ж скажу, що то був лиш момент. Озирнись, ми як вранці росинки, Серед тисяч нас геть не знайдеш. Ти кричиш, що щось "маєш" і "мусиш", Я ж скажу, відчувай, що живеш.
2018-09-10 19:53:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2454
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1999