Poem # 1
kply
I cut across the sky at the speed of light. I'm happy, I'm free Up here where no one can touch me. But then one day when it comes The blot in my peripheral vision Signals me to turn, I'm knocked down from my so called happy place without a sound. Couldn't tell what it was when it first happened But after some time, I knew It was only me Being knocking down because I suddenly know. I am comparing myself with others Which was the root of it all.
2019-01-18 14:26:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
sje_107
Deep
Відповісти
2019-01-18 21:16:26
Подобається
imma_tamed_one
@sje_107 so true
Відповісти
2019-01-23 17:10:56
Подобається
Інші вірші поета
Sometimes the strong are overlooked Un-learn to Re-learn rest in paradise Life situations, lessons
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2556
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4826