Сижу возле окошко
За окном снежит мелом Белым белым как вопно И сиджу возле окошко И смотрю я вдаль Ничего не видно Все мело Где ты мой принц На белом коне Может пойти к тебе Нет заметет Может позвонить Выключен Может написать Нет в сети И прошло так три года И не явился ты Жила я без тебя Как роза без лепестка И вдруг ты в сети И лайкаешь мне фото И вижу что печатаеш Но так и не написал Долго ждала И гадала Что же ты напишешь Люблю или забудь меня Встретимся или изчесни Любит не любит Гадала я на ромашке И вдруг звонок И пришла есемесочка Думаю я Открывать или удалить Будет что будет Открываю а там пусто Пустая есемесочка Зачем Что ты етим хотел сказать Нету слов Или пустые слова Думаю позвоню тебе Бросаешь Может домой пойду Не открываешь Может на роботу схожу Охранника вызываеш И тут бац в голову Открываю глаза Ето был сон И ты был в нём никто
2018-09-04 09:46:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4769
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2320