Сижу возле окошко

Христина Статнік

За окном снежит мелом Белым белым как вопно И сиджу возле окошко И смотрю я вдаль Ничего не видно Все мело Где ты мой принц На белом коне Может пойти к тебе Нет заметет Может позвонить Выключен Может написать Нет в сети И прошло так три года И не явился ты Жила я без тебя Как роза без лепестка И вдруг ты в сети И лайкаешь мне фото И вижу что печатаеш Но так и не написал Долго ждала И гадала Что же ты напишешь Люблю или забудь меня Встретимся или изчесни Любит не любит Гадала я на ромашке И вдруг звонок И пришла есемесочка Думаю я Открывать или удалить Будет что будет Открываю а там пусто Пустая есемесочка Зачем Что ты етим хотел сказать Нету слов Или пустые слова Думаю позвоню тебе Бросаешь Может домой пойду Не открываешь Может на роботу схожу Охранника вызываеш И тут бац в голову Открываю глаза Ето был сон И ты был в нём никто

2018-09-04 09:46:13

Інші вірші поета

Твои губи Любовь моя В ету песню я влюбилась Сон

Інші поети

Truth13

@Truth13

Mary Light

@Maria12

Софья Шёпотом

@sofishepotom

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2281

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2000