Сижу возле окошко
За окном снежит мелом Белым белым как вопно И сиджу возле окошко И смотрю я вдаль Ничего не видно Все мело Где ты мой принц На белом коне Может пойти к тебе Нет заметет Может позвонить Выключен Может написать Нет в сети И прошло так три года И не явился ты Жила я без тебя Как роза без лепестка И вдруг ты в сети И лайкаешь мне фото И вижу что печатаеш Но так и не написал Долго ждала И гадала Что же ты напишешь Люблю или забудь меня Встретимся или изчесни Любит не любит Гадала я на ромашке И вдруг звонок И пришла есемесочка Думаю я Открывать или удалить Будет что будет Открываю а там пусто Пустая есемесочка Зачем Что ты етим хотел сказать Нету слов Или пустые слова Думаю позвоню тебе Бросаешь Может домой пойду Не открываешь Может на роботу схожу Охранника вызываеш И тут бац в голову Открываю глаза Ето был сон И ты был в нём никто
2018-09-04 09:46:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2932
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5331