0. Дурень
Катерина Коваленко
Дурень крокує упевнено Куди він дійде я не впевнена На пригоди його думки направлені Іди ж Дурню в сонячному осяянні! На плечах у нього рюкзак Це сучасний біловолосий юнак У руках квітка що ж це за знак? Можливо, він замріяний так? У ногах песик в'ється Чи наш Дурень з гори не уб'ється? Йому немає за що і триматься! Та юнакові тільки б до досвіду ськаться!
2023-01-13 22:52:06
2
0
Інші вірші поета
... Обережися Два Зустріч
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Yevga Zap
@Yevga_Zap
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4230
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973