Чорне сонце
Страшні слова, коли лунають із холодних вуст.
Слова неамурення та туги.
І просто кинути, коли живеш серед розпусти,
Ну а мені поплакати й взяти себе у руки.
Прекрасний день щоб вмерти вже нарешті
Забути всіх та впасти в забуття.
Але солодкий смак твоїх минулих слів і черешні
Плекають у мені ненависті почуття.
Тож я живу,
Щоб здріти твої сльози.
А як помру,
Накриють і тебе, і всю твою рідню невідігнані грози.
2022-01-23 14:07:29
2
0