Від землі
Мої бідні постріляні діти,
Хто живий - кров'ю умиті,
Знову, знову зумійте зродити,
Пережити добрі й злі ваші миті.
Держіть землю, щоби зорати,
І посіяти добрі пшениці,
Бо без праці не буде вам ради.
А душа вільних людей що? Птиці.
Тож, до сліз, до поту, до темна
Ви працюйте, а потім спочиньте.
Що дала я вам оці зерна,
Ви із серця візміть і посійте.
2023-08-11 07:47:32
2
0