Від землі
Катерина Коваленко
Мої бідні постріляні діти, Хто живий - кров'ю умиті, Знову, знову зумійте зродити, Пережити добрі й злі ваші миті. Держіть землю, щоби зорати, І посіяти добрі пшениці, Бо без праці не буде вам ради. А душа вільних людей що? Птиці. Тож, до сліз, до поту, до темна Ви працюйте, а потім спочиньте. Що дала я вам оці зерна, Ви із серця візміть і посійте.
2023-08-11 07:47:32
2
0
Інші вірші поета
Дві сили 28 У казці Акростихіс
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5883
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2520