Грушениця
Катерина Коваленко
Зелен ліс і рідна груша Вже не жарко, вже не парко Возраждається душа... Мій солодкий поцілунок І куди ти вируша розкажи мені коханий Твоє серце б'ється так.. Лунко! Лунко! Лунко! Лунко! Моє ж знову оживає Я паную над цими травами, я похована під грушею осьдечки. Моє серце щоразу співає, як ти надходиш до мене Бач, брунечки на моїй груші розквітають Ох, нене, нене, нене!!! Такої я любові і не знала. Най добрі вітри тебе привітають. Іди од мене пріч Щоб я тебе випоминала зустрінемось навесні Щоб не застала ніч спіши І запашні груші візьми Ниточкою грала Коли зимно стало Маля в люлі колихала Поки засинало. Гребінь вкрала Його приспала Дитя лишала До лісу втікала
2023-01-12 21:10:02
3
0
Інші вірші поета
11 На морі Чеський рим ...
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Samiun Mizan Sakkhor
@Samiun_Mizan_0565
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3393
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1807