Грушениця
Катерина Коваленко
Зелен ліс і рідна груша Вже не жарко, вже не парко Возраждається душа... Мій солодкий поцілунок І куди ти вируша розкажи мені коханий Твоє серце б'ється так.. Лунко! Лунко! Лунко! Лунко! Моє ж знову оживає Я паную над цими травами, я похована під грушею осьдечки. Моє серце щоразу співає, як ти надходиш до мене Бач, брунечки на моїй груші розквітають Ох, нене, нене, нене!!! Такої я любові і не знала. Най добрі вітри тебе привітають. Іди од мене пріч Щоб я тебе випоминала зустрінемось навесні Щоб не застала ніч спіши І запашні груші візьми Ниточкою грала Коли зимно стало Маля в люлі колихала Поки засинало. Гребінь вкрала Його приспала Дитя лишала До лісу втікала
2023-01-12 21:10:02
3
0
Інші вірші поета
... ... Колюче кошеня Найщасливіший день
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4596
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2657