Грушениця

Катерина Коваленко

Зелен ліс і рідна груша Вже не жарко, вже не парко Возраждається душа... Мій солодкий поцілунок І куди ти вируша розкажи мені коханий Твоє серце б'ється так.. Лунко! Лунко! Лунко! Лунко! Моє ж знову оживає Я паную над цими травами, я похована під грушею осьдечки. Моє серце щоразу співає, як ти надходиш до мене Бач, брунечки на моїй груші розквітають Ох, нене, нене, нене!!! Такої я любові і не знала. Най добрі вітри тебе привітають. Іди од мене пріч Щоб я тебе випоминала зустрінемось навесні Щоб не застала ніч спіши І запашні груші візьми Ниточкою грала Коли зимно стало Маля в люлі колихала Поки засинало. Гребінь вкрала Його приспала Дитя лишала До лісу втікала

2023-01-12 21:10:02

Інші вірші поета

... Найщасливіший день ... Переосмислення

Інші поети

Анастейша

@Anasteysha15_3

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8783

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1401