Грушениця
Катерина Коваленко
Зелен ліс і рідна груша Вже не жарко, вже не парко Возраждається душа... Мій солодкий поцілунок І куди ти вируша розкажи мені коханий Твоє серце б'ється так.. Лунко! Лунко! Лунко! Лунко! Моє ж знову оживає Я паную над цими травами, я похована під грушею осьдечки. Моє серце щоразу співає, як ти надходиш до мене Бач, брунечки на моїй груші розквітають Ох, нене, нене, нене!!! Такої я любові і не знала. Най добрі вітри тебе привітають. Іди од мене пріч Щоб я тебе випоминала зустрінемось навесні Щоб не застала ніч спіши І запашні груші візьми Ниточкою грала Коли зимно стало Маля в люлі колихала Поки засинало. Гребінь вкрала Його приспала Дитя лишала До лісу втікала
2023-01-12 21:10:02
3
0
Інші вірші поета
Колюче кошеня ... Найщасливіший день 11
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Alina Bush
@alina_bush
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5729
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3980