Мій подих
Катерина Коваленко
(18+)
Схилюсь я на коліна перед Вами, Майстре Зроблю щось солодке й нехитре, Допомагаючи руками, Своїми теплими вустами. Беріть Ви тіло розпашіле, Пізнайте серденько, що щире Вас любить крайніми роками, Нудиться темними ночами, Плекає мріння недозріле, Хоче любові на безкриллі. Усе, що було злого, зруйнували. Я мрію лиш про те, щоб Вас я цілувала.
2023-05-20 18:22:18
3
0
Інші вірші поета
Затемнення Жартовна епіграма Троянда На морі
Інші поети
Mehmet Ó
@mehmet
Lg Ibarra
@TheLanguishedGal
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3631
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1099