Глава 1. Все почалося прекрасно
Глава 2. Дурість- це діагноз
Глава 3. Крок у нове життя
Глава 4. Дебош– діло витончене 
Глава 4. Дебош– діло витончене 
Розрізнити їх можна лише по кольору волосся, яке в одної було темним, а в другої яскраво-рудим.

  Що робити? Роз'єднати? Чи пройти.

  Та думати мені прийшлось не довго. Брюнетка вивернула до себе спиною опонентку і я змогла впізнати її.

  Ну ні… Ну чому я? 

  Швидко підбігши до дебоширів, я почала їх розводити у різні сторони з криком:

  • -Анька, відпусти її! Хватить тягати її, а ну заспокійся!
  Наше танго тривало ще хвилин п'ять, за які Аньці витягли половину волосся, Діані (а це виявилася моя противна сусідка зверху) розцарапали щоку, а мені вимастили нову білу сорочку й відтоптали улюблені  босоніжки.

  Потім, я втомилася і просто сіла на лавочку наглядаючи за бійкою збоку.

  • -Що тут відбувається?!-чоловічий голос прогримів недалеко від мене.
  • -Секція боїв без правил,- пробурмотіла я, повертаючи голову у бік незнайомця.
Це виявився високий  молодий чоловік, по його втомленому погляду голубих очей і безладу на русявому волоссі, можна сказати, що день не вдався.

  • -А ви тренер?-нервого прошипів він.
  • -Ні, я свідок. Якщо щось станеться, буду на суді свідчити,- прокоментувала й замовкла.
Важко знаєте не стушуватися під таким поглядом!

  • -А якщо чесно?-його вираз обличчя змінився й тепер виражав втомленість і бажання спати.
  • -Я не змогла їх роз'єднати,- пожаліла чоловіка й сказала правду.
Поки ми вели свідську бесіду, дівчата зі стоячого положення перейшли на лежаче. 

От Анька! Лиса залишиться!

Закотивши очі до неба, незнайомець попрямував до клубка війни й почав їх розводити.

  • -Треба йому допомогти...
Ось так об'єднавшись, через декілька хвилин дівчата стояли в різних сторонах.

  • -Рома, ця істеричка мені лице розбила! Ти так просто будеш стояти?- так ось, хто цей незнайомець!
  • -Ти перша бикувати почала,- Аня знов розійшлась і хотіла ринутись у другий раунд.
  • -Так,- рявкнув Роман,- зараз ми всі розходимось і закриваємо боксерський клуб.
  • -Але....-почала Діана.
  • -Я сказав розходимось!- й після цих слів потягнув дівчину в під'їзд. Коли їх вже не було видно, ми почули:
  • -От чого ця Діана іншу жертву собі не знайшла? Бажано десь в другій частині міста! Вона ж цілий місяць життя дому не дає, то вечірки закатує до половини ночі, то істерики. Діти від неї шарахаються й плачуть,- до нас підійшла молода мама з дитиною на руках й продовжила,- що Ромка в ній знайшов? Сам ж хороший. Не раз допомагав! І мені з дітьми посидіти й пенціонерам серед ночі в аптеку не раз їздив.
Я уважно слухала й сама дивувалася.

   Аня заспокоївшись підійшла до своїх валіз і вже разом з ними наблизилась до нас.

  • -Я, до речі, Настя, живу на першому поверсі. Якщо щось потрібно, то заходьте,- жінка усміхнулася й відпустила синочка на землю.
  • -Я Віталіна, а це Анна, ми з шостого.
  • -Приємно познайомитися! 
Ми разом зайшли в під'їзд і розійшлись на першому поверсі.

Зайшовши в квартиру, я нервово звернулася до подруги перераховуючи:

  • -По-перше, ти приїхала мене не попередивши, по-друге, ти влаштувала бійку і , по-третє, ти опозирила мене не встигнувши заїхати!
  • -Ну що я зроблю? Дебош– діло витончене!
Хмм… як я могла забути, що означає дружити з Анною?!

© Asi Lady,
книга «Кохання у сусідському стилі».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анастасія Мартинюк
Глава 4. Дебош– діло витончене 
А провження буде?
Відповісти
2022-12-08 01:18:59
Подобається