Шлях да каханай...

Леля Светозара

(18+)
Раскаціліся зоры дарогай, На зямлю апусціўся туман. Ціхі голас, пяшчотна сумовы Адагнаў проч і боль і падман. Цёплы вецер павее так ціха, Датыкнецца далоняў тваіх, Разварушыць валоссе на сілу, Каб ты ведала - я твой на міг. Я люблю цябе ціхаю ласкай, І праз зоры рукой абдыму... Ты адзіная, светлаю казкай Засталася ў маім даму! Раскаціліся зоры дарогай, Па якой я пайду ізноў.... Хутка срок падыйдзе мой новы, Я вярнуся з тых летніх зор!

2019-06-19 12:32:47

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1790