Ля кахання берагоў....
(18+)
Не... Ля кахання берагоў Спыніцца, каб пазнаць ўміг Той крок, той позірк, цень шагоў, Што дадзены з пачатку міра.... Твае каб вочы распазнаць... Каб ўведаць цеплыню далоней... Каб хоць на міг цябе пазнаць, Тваею стаць хоць ненадоўга... Але ж..., спыніўшыся на міг, Так хочацца цяпла Душы! Так - ля кахання берагоў Спынюся, каб пазнаць ўміг Твае цяпло, твае далоні, Ласкавы позірк ў цішыні...! З мінулых часаў і стагоддзяў Цяпер яны ізноў прыйшлі...! Каля кахання берагоў спыніся, Зноўку каб адчуць, што гэта - Твой вялікі шлях, што гэта - Ваш вялікі пуць.... Каля кахання берагоў... Спыніся, каб пазнаць сябе...
2019-06-19 12:40:41
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1242
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12514