#4

Олег Москаленко

Все передбачив, загадавши, Що ту межу назад не перейти, Що ти підеш, ні слова не сказавши, А я прошепочу лише - "щасти..." Все передбачив, наші поцілунки, Торкання рук, небес блакить, Кохання нашого несмілого дарунки, І бачив також розставання мить... Горе-пророк, один у полі, Мов раб, що проклятий на вічні муки, Не зміг вписатись в повороти долі, Бо знав усе, та опустились руки.

2020-07-23 16:36:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Kruhitka Dobro

Гарна рима, і трохи сумна тема👍

Відповісти

2020-07-23 20:39:31

Подобається

Інші категорії

Історичні Філософські Сумні вірші Для підлітків Соціальні Радісні вірші

Інші поети

Emily

@Amaliya_

Anna Gera

@my_own_story

Анастасія Дутка

@nastyanastya

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4749

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2671