ДРОТИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ І ДЕРЕВА
Кострубаті силуети дерев позирають на мене З-під крислатих капелюхів так-сяк обрубаних гілок – Це, мовляв, аби не плуталися в дротах електропередач, Які все мчать кудись за горизонт, за цю недосяжну лінію, Що ділить небо і землю навпіл, наче стріла. І я спостерігаю за химерними орнаментами грубо зрізаного віття, Яке кажанами розлітається від хиткого вітру, Поринаючи в ніч. 27/04/21
2021-08-14 05:52:01
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408