ДРОТИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ І ДЕРЕВА

Лія Гако

Кострубаті силуети дерев позирають на мене З-під крислатих капелюхів так-сяк обрубаних гілок – Це, мовляв, аби не плуталися в дротах електропередач, Які все мчать кудись за горизонт, за цю недосяжну лінію, Що ділить небо і землю навпіл, наче стріла. І я спостерігаю за химерними орнаментами грубо зрізаного віття, Яке кажанами розлітається від хиткого вітру, Поринаючи в ніч. 27/04/21

2021-08-14 05:52:01

Інші вірші поета

ПОСЛАННЯ МАЛЬОВАНИМ ЛЮБИТЕЛЯМ ПОДВІЙНИХ СЕНСІВ ЦІЛУВАТИ ЗАВЖДИ СОНЯЧНА ОФІРА ЧОМУ НА ТЕМРЯВУ НІЧНОГО НЕБА ЗЛІТАЮТЬСЯ ЗОРІ?

Інші поети

MuSeqHar

@museqhar

Ren

@Panda_4010

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1240

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1218