ДРОТИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ І ДЕРЕВА
Кострубаті силуети дерев позирають на мене З-під крислатих капелюхів так-сяк обрубаних гілок – Це, мовляв, аби не плуталися в дротах електропередач, Які все мчать кудись за горизонт, за цю недосяжну лінію, Що ділить небо і землю навпіл, наче стріла. І я спостерігаю за химерними орнаментами грубо зрізаного віття, Яке кажанами розлітається від хиткого вітру, Поринаючи в ніч. 27/04/21
2021-08-14 05:52:01
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1970
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2621