ДРОТИ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ І ДЕРЕВА
Кострубаті силуети дерев позирають на мене З-під крислатих капелюхів так-сяк обрубаних гілок – Це, мовляв, аби не плуталися в дротах електропередач, Які все мчать кудись за горизонт, за цю недосяжну лінію, Що ділить небо і землю навпіл, наче стріла. І я спостерігаю за химерними орнаментами грубо зрізаного віття, Яке кажанами розлітається від хиткого вітру, Поринаючи в ніч. 27/04/21
2021-08-14 05:52:01
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1521
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883