СОНЕТ НІЖНОЇ ТУГИ І ВСЕОБІЙМАЮЧОГО СМУТКУ
Слова, не вимовлені вчасно, краплями спізнілої роси Котяться у скаліченої душі безодню глибоку, Стигнуть у серці потятому отрутою на вічні часи, Не сказані, звисають над тілом жалю грізним роком. Слова, сказані невпопад, мимоволі кинуті не до ладу, Ріжуть зсередини гострої провини лезом холодним, Розбурхують, терзають вогнем пекельним кров руду, Не вчасно вимовлені, в аорті в’ються чорним кодлом. І тріпочеться у грудях метеликів смутку клубок Всеобіймаючий. За сказані й не сказані слова. Ллється із очей туги і ніжності стрімкий струмок. Все розбила вщент, зламала необачності хуга снігова; Хочеться зробити до хиткого миру крок, Та слів, що повернути здатні все назад, нема... 28/03/2021
2021-08-14 05:44:04
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Як точно слова-краплинки, конструкції, неординарні й химерні образи зливаючись у річку (що набравшись сили, нищить все на своєму шляху, жбурляє об каміння й тягне на дно...), передають почуття, душевні страждання, біль... Так, на жаль, вже нічого не виправити... А всі твої спроби роблять тільки гірше... гірше обом...
Відповісти
2022-11-15 11:45:10
1
Лія Гако
@Микола Мотрюк саме тому, напевно, треба вміти вчасно зупинитися, щоб до такого не дійшло - це руйнує душевний спокій обох. але зазвичай розуміння приходить вже надто пізно, коли вже сказано те, що не мало бути сказано
Відповісти
2022-11-16 11:14:38
1
Микола Мотрюк
@Лія Гако Так... Або, коли втрачаєш себе повністю, готовий піти на будь-які умови, тим самим знецінюючи себе перед самим собою і перед тією, кому готовий віддати все... Клята психологія..!
Відповісти
2022-11-16 15:13:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7837