ТРОЯНДИ
Лія
Криваво-червоні квітки принадні; Свіжі й звабливі — стояли троянди. Ніжились пелюстки їх тендітні У блідому ранковому світлі, Допоки не залягли глибокі тіні, Не вкрилися мрякою білі стіни — По тому впали змарнілі, тьм'яні пелюстки Похилені вечора темною хусткою. І не стало більше червоної зваби Схилили голову — зів'яли троянди 18/07/21
2021-08-14 06:19:26
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Vivian Rose
Дуже гарно! Дуже люблю троянди 😉😁
Відповісти
2022-11-12 21:22:58
1
Лія
@Vivian Rose дякую) а про любов до троянд - Ваш нікнейм Вас одразу видав (ну і трошки опис профілю) :D
Відповісти
2022-11-12 21:38:07
1
Vivian Rose
@Лія та я й не особливо приховую 😆
Відповісти
2022-11-12 21:40:30
1
Інші вірші поета
МАВКА МІСТО СПИТЬ, ДО ЧУЖОГО ГОРЯ БАЙДУЖЕ СОНЕТ НІЖНОЇ ТУГИ І ВСЕОБІЙМАЮЧОГО СМУТКУ ЧОМУ НА ТЕМРЯВУ НІЧНОГО НЕБА ЗЛІТАЮТЬСЯ ЗОРІ?
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
Stormi Vega
@stormivega
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1418
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1681