свободи.
інколи вона бувала тихою, спокійною інколи ставала гучною, дикою коли йшла, залишала післясмак коли зоставалась, то в кімнаті пахло так що хотілось плакати ⠀ не знаю від чого ⠀ серце билось швидко а почуття виявлялись поволі ⠀ так буває рідко або ніколи щоб між нами було лише листя і вітер, і багато свободи ⠀ і літнього степу і осіннього моря і тільки дихання спокійне, довге ⠀ хворе тобою ⠀ вона кричала вона хотіла волі тікала, у кути забивалась плакала, спала ⠀ сірий асфальт ставав чорним руки були вже холодні із неба падали сльози на губах читалися вірші і гори ⠀ якої свободи їй було б доволі? я б знайшов, я б приніс але хіба є стільки волі щоб умістити там весь її біль ⠀
2020-05-07 15:27:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2482
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518