свободи.
інколи вона бувала тихою, спокійною інколи ставала гучною, дикою коли йшла, залишала післясмак коли зоставалась, то в кімнаті пахло так що хотілось плакати ⠀ не знаю від чого ⠀ серце билось швидко а почуття виявлялись поволі ⠀ так буває рідко або ніколи щоб між нами було лише листя і вітер, і багато свободи ⠀ і літнього степу і осіннього моря і тільки дихання спокійне, довге ⠀ хворе тобою ⠀ вона кричала вона хотіла волі тікала, у кути забивалась плакала, спала ⠀ сірий асфальт ставав чорним руки були вже холодні із неба падали сльози на губах читалися вірші і гори ⠀ якої свободи їй було б доволі? я б знайшов, я б приніс але хіба є стільки волі щоб умістити там весь її біль ⠀
2020-05-07 15:27:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2289
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5147