Покохай...
На цьому темному фоні Сповненим кохання й журби Тобі я давала долоні А на них від крові сліди? "А звідки ця кров узялася? Хто поранив тебе чи зламав?? На чию ж ти гру повелася?"- Без підозри ти в мене спитав. Я забула про все, що минуло. Про любов неминучу й гірку Але в реалі я давно вже забула Про відкритість твою не слабку. І одного разу, улітку, Я тобі лиш легко сказала: "Це колишній біднесеньку гілку У серці моїм поламав.." "Невже ти порізала вени? Чому? Він недостойний цього!" "Та ні. Це теперішні стерви, Що тепер не кохають його" "Чому ж ти так переживаєш? Це його трабл й життя" "Тому що щоб не писав, Не було у мене ще дня!" "Забудь ти про нього! Забудь! Стери з пам'яті! Забувай! Такого ніколи робити не буду, та не в цім суть! Прошу! Ти мене покохай!" На цьому темному фоні Сповненим кохання й журби Тобі я давала долоні А на них від крові сліди....
2018-10-12 18:07:52
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніданок з Едемом
Заворожуючий вірш, я б навіть сказав "до мурашок". Гарний стиль, тема, подавання і рима. 5+
Відповісти
2018-10-16 19:26:20
3
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно😍
Відповісти
2018-10-18 08:09:02
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3535
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2109