Вірші
Покохай...
На цьому темному фоні
Сповненим кохання й журби
Тобі я давала долоні
А на них від крові сліди?
"А звідки ця кров узялася?
Хто поранив тебе чи зламав??
На чию ж ти гру повелася?"-
Без підозри ти в мене спитав.
Я забула про все, що минуло.
Про любов неминучу й гірку
Але в реалі я давно вже забула
Про відкритість твою не слабку.
І одного разу, улітку,
Я тобі лиш легко сказала:
"Це колишній біднесеньку гілку
У серці моїм поламав.."
"Невже ти порізала вени?
Чому? Він недостойний цього!"
"Та ні. Це теперішні стерви,
Що тепер не кохають його"
"Чому ж ти так переживаєш?
Це його трабл й життя"
"Тому що щоб не писав,
Не було у мене ще дня!"
"Забудь ти про нього! Забудь!
Стери з пам'яті! Забувай!
Такого ніколи робити не буду, та не в цім суть!
Прошу! Ти мене покохай!"
На цьому темному фоні
Сповненим кохання й журби
Тобі я давала долоні
А на них від крові сліди....
9
2
439
