هدف
الجميع يسخر من هدفي الذي اسعى لتحقيقه. حتى اصدقائي،كنت اعتقدت انهم لن يفعلوا كما فعل الجميع ولكنهم فعلوا . عندما كانوا يلاحظون حزني فقط يقولون كنا نمزح هل شعرتي بالحزن ،فقط اود ان اصرخ في وجههم واقول اجل وتقوفوا عن هذا انتم تحطموني ولكني اكتفي بالأبتسام واقول لا. هم يحطموني ،و يملؤوني بالطاقة السلبية ،كنت اتحمل هذه السخرية لأني اعرف اني سأصل لما أريده في يوم واجعلهم نادمين على ما قالوه. و ها هو هذا اليوم اتى وقد حققت هدفي و اثبتت لهم اني اقدر واني كنت على صواب وهم مخطئون . 》Login《
2020-07-23 23:39:24
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3592
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12750