هدف
الجميع يسخر من هدفي الذي اسعى لتحقيقه. حتى اصدقائي،كنت اعتقدت انهم لن يفعلوا كما فعل الجميع ولكنهم فعلوا . عندما كانوا يلاحظون حزني فقط يقولون كنا نمزح هل شعرتي بالحزن ،فقط اود ان اصرخ في وجههم واقول اجل وتقوفوا عن هذا انتم تحطموني ولكني اكتفي بالأبتسام واقول لا. هم يحطموني ،و يملؤوني بالطاقة السلبية ،كنت اتحمل هذه السخرية لأني اعرف اني سأصل لما أريده في يوم واجعلهم نادمين على ما قالوه. و ها هو هذا اليوم اتى وقد حققت هدفي و اثبتت لهم اني اقدر واني كنت على صواب وهم مخطئون . 》Login《
2020-07-23 23:39:24
8
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3168
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12059