اشتياق

Love Drime

اشتقت أليك اشتقت الي شعور بالامان عندما تكون بجانبي اشتقت الي رائحتك التي تبعث في الراحة والهدوء اشتقت الي يديك التي تمدني بالقوة اشتقت الي لسانك الذي لا ينطق الي بأعذب الكلمات اشتقت الي عتابك لي عندما اخطأ اشتقت الي انفاسك التي تلفح رقبتي اشتقت الي عقابك لي عندما اخطأ في حقي نفسي اشتقت اليا التعبير عن حبي اشتقت الي مشاغبتك ومعاكستك اشتقت الي اغضابك اشتقت الى نفسك التي ألجأ اليها كي احتمي منك اشتقت الى صدرك الذي يأويني عندما اشعر بضعف اشتقت الى يديك التي تمنع نزول دموعي التي كنت تناديها بالجواهر اشتقت الي كلماتك التي تشعرني انني اقوى امرأة في الكون اشتقت الي كلماتك ولماساتك التي تنسيني في كل شئ اشتقت الي رؤية بريق عينيك العميقتين اشتقت الي كثير والكثير ارغب في معانقتك وشعور بالامان الذي افتقدته منذ رحيلك عني ربما انت تعلم أنك تسببت لي بالكثير بالألم لكنك لا تدري أنك تركت لي جرحا ينزف اشعر بالندم لكل لحظة في حياتي تمر من دونك ألوم نفسي مرار وتكرار على غروري وكبرياء الذي بسبه خسرت العديد من لحظات معك انا العنه الأن وألعن نفسي خسرتك نعم خسرتك دون أن أكتفي منك ولا اعتقد انني كنت سأكتفي لكنني حرمت نفسي من عديد من لحظات التي كان ينبغي ان نحظى بها معاا لكن الأن يجب عليا فقط أن اكتفي ببعض ذكريات الجميلة التي سكنت في قلبي سأكتفي بالاستماع الي اخر محادثة لنا مرار وتكرار سأكتفي بك في احلامي لكن أعدك انك سوف تكون دوما في عقلي وقلبي مدمت على قيد الحياة

2020-09-16 11:52:36

0

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12518

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1252