Вірші
дивний вірш
тихий вечір, сонце сідає
за вікном кіт сидить ридає
темніє і темніє,
і вже сонце червоніє.
і так буде вічно
поки серце б'ється ритмічно
чуєш, почуваюсь погано фізично
ось, я плачу істерично
темно, зорі, місяць
тече сльоза по моїх ключиць
саме з цих дурнуватих зіниць
- спинись! а ну циць!
говориш ти мені
все ще я, на натянутій струні
поки слова твої вилітають посмертні
і незабутні
тихий ранок,
готуєш мені сніданок
не маєш ти ніяких коханок
і я вже без сльозинок
котик який за вікном - то ти
але не ридаєш, бо не бачиш мети
і ми як ті коти
завжди один одного будем берегти
а ридала то я.
3
0
179
і
а все ще досі я чекаю той ранок
коли я встану, ляжу і знову сяду
а ось і прилетів від ракети уламок
і все ще в моїх очах той вечір
коли ти перед мною, стояв і молився
і все ж таки опустилися плечі
і вже не чекаю той ранок,і уламок...
я від тебе відчепилась
бо серце вже не билось
4
0
170
стихла я і мої рядки
котику мій, не спи,
не спи, трішки потерпи.
сядь біля мене, поговори,
стихли мої кольори.
я відкрию віконце,
побачу, те стихле сонце.
сяду і заплачу..
бо тебе більше не побачу...
9
0
238
хмари
а ось хтось читає мої вірші??
я думаю, що ні..
сижу і думаю над четвертим
чи може це бути вартим??
читаю вірші тільки сóбі,
лежу крізь хмар в хворобі.
8
0
176
без назви. тобою собою
почну я тільки но засипати,
як ти почнеш мене обіймати.
віконце привідкрите,
і поле дощем вкрите
а я ще досі лежу з тобою,
як твоє обличчя вкрите журбою.
а я дивлюся на тебе,
немов на себе,
і думаю як сказати тобі
що річь не в мені...
9
0
240
