дивний вірш

тихий вечір, сонце сідає за вікном кіт сидить ридає темніє і темніє, і вже сонце червоніє. і так буде вічно поки серце б'ється ритмічно чуєш, почуваюсь погано фізично ось, я плачу істерично темно, зорі, місяць тече сльоза по моїх ключиць саме з цих дурнуватих зіниць - спинись! а ну циць! говориш ти мені все ще я, на натянутій струні поки слова твої вилітають посмертні і незабутні тихий ранок, готуєш мені сніданок не маєш ти ніяких коханок і я вже без сльозинок котик який за вікном - то ти але не ридаєш, бо не бачиш мети і ми як ті коти завжди один одного будем берегти а ридала то я.

2023-03-13 20:43:21

Інші вірші поета

давай без пафосу. і просто і без назви. тобою собою хмари

Інші поети

Яся Маслюк

@venera_h

Aila

@aila4u

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1645

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8885