дивний вірш
тихий вечір, сонце сідає за вікном кіт сидить ридає темніє і темніє, і вже сонце червоніє. і так буде вічно поки серце б'ється ритмічно чуєш, почуваюсь погано фізично ось, я плачу істерично темно, зорі, місяць тече сльоза по моїх ключиць саме з цих дурнуватих зіниць - спинись! а ну циць! говориш ти мені все ще я, на натянутій струні поки слова твої вилітають посмертні і незабутні тихий ранок, готуєш мені сніданок не маєш ти ніяких коханок і я вже без сльозинок котик який за вікном - то ти але не ридаєш, бо не бачиш мети і ми як ті коти завжди один одного будем берегти а ридала то я.
2023-03-13 20:43:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6572
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2818