Книга і час
Краплю за каплею чути за вікном.
А ще, чути легке шарудіння
Листків, ще не дочитаних книжок
Та тихий шепіт голосіння.
В глухій кімнаті, сидить біля стола
Мала дівчина , років 14,
Читає книжку про довгого моста
Що стоїть десь років 20.
Та міст був той не звичайний.
Кожного ранку, коли виблискує роса,
Перед очима постає пейзаж прекрасний
Та завмирає у красі душа.
А міст старий, обріс плющем.
І здається, що ніхто вже там не ходить,
Та по тому мосту йде маленьким мізенцем
Ота дівчина, що до кінця книжки вже доходить.
Здавалось, ніби це уже кінець,
І сторінки вже прочитані давно
Але ще не завершився життя вінець
Та спогади усього ,що пройшло
2020-09-12 13:52:35
2
0