Непотрібна любов
Якщо ти хочеш знати,
Я тобі скажу.
Хочеш запитати,
Питай, я все прийму!
Хочеться поплакати,
Плач. Я дам плече.
Хочеться висказати...
Виливай на мене все!
Що б ти не хотів,
Я готова все прийняти.
І якби в ярмі посів,
Я готова руку дати.
А на що готовий ти?
Навіть не хочеться питати.
Що ти не відповіси,
Мені не обов'язково знати.
Адже знаю я лише одне,
Навіть серце біль проймає,
Що не любиш ти мене!
Твоя рука давно не зігріває...
Тошно й тяжко розуміти,
Бо віддала б за тебе все,
А ти не прагнеш вже хотіти
Мою любов й саму мене.
Ти в серце мені болісно стріляєш
Грубими бездушними словами...
Я думаю, ти знаєш,
Що вже не закриєш рани.
Та ти уже й не знаєш,
І раніше ти не знав:
Ніколи не казав ти що кохаєш!
А я та, хто любов свою тобі віддав.
Це був перший дотик,
Перший поцілунок, обнімання,
Навіть вперше я ділила зонтик
В в перше в мене не було вагання.
А що ти?
Ти все розбив, зламав, понизив
І навіть не наважився прийти,
Правду ні на краплю не наблизив.
Ти грубо й низько
Залишив мене одну.
Знай, що смерть вже близько,
І любові я від тебе більше не візьму.
2020-09-12 14:35:45
2
0