Не прощу

Юлія Суха

Зала спустошена стоїть, А ти сидиш одна. Вже і дощ на вулиці тріщить, Сумная радість в серце увійшла. Із кожною секундою Міняється мелодія дощу, А ти сидиш прикутою. "Невже думаєш що нічого не прощу?" Та ці слова нічого не сказали І погода як з відра дощить... А пам'ятаєш, ми з тобою разом тут ридали І казали що зможем все в житті простить! Звичайно ти не пам'ятаєш. Навіть скільки продружили літ. А мене ти навіть не впізнаєш І не згадуєш життя коротких віт. Усе пройшло, усе забулось І шукала нових друзів ти своїх, А щастя... Щастя так і не вернулось До дому радощів твоїх. А дощ все лив, І ти не повернулась. Довгі локони дощ вив, До мене ж ти не оглянулась... Туманні хмари очі закривають Малими краплями дощу. Образи з серця дружбу виривають І ніколи не почуєш більше ти слова "прощу"

2020-09-12 13:02:09

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4912

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4937