Не прощу

Юлія Суха

Зала спустошена стоїть, А ти сидиш одна. Вже і дощ на вулиці тріщить, Сумная радість в серце увійшла. Із кожною секундою Міняється мелодія дощу, А ти сидиш прикутою. "Невже думаєш що нічого не прощу?" Та ці слова нічого не сказали І погода як з відра дощить... А пам'ятаєш, ми з тобою разом тут ридали І казали що зможем все в житті простить! Звичайно ти не пам'ятаєш. Навіть скільки продружили літ. А мене ти навіть не впізнаєш І не згадуєш життя коротких віт. Усе пройшло, усе забулось І шукала нових друзів ти своїх, А щастя... Щастя так і не вернулось До дому радощів твоїх. А дощ все лив, І ти не повернулась. Довгі локони дощ вив, До мене ж ти не оглянулась... Туманні хмари очі закривають Малими краплями дощу. Образи з серця дружбу виривають І ніколи не почуєш більше ти слова "прощу"

2020-09-12 13:02:09

Інші вірші поета

Я тебе знайду Непотрібна любов Діалог Ти і я

Інші поети

11:11

@light_blue

Марі Жаго

@Mari_Zhago

Бонні

@slonnie

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17243

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2908