Каждый человек-только мгновенье
Каждый человек- только мгновенье, Что лишь появилось, и его больше нет. Грусть, радость, ненависть, желанье- Частички мгновенье, лишь елемент. И ето мгновенье теряется во мраке. Приглушенное множеством мгновний, Крутимся в мгновеньи, словно в стиралке, Имея бесчисленность взлетов и падений. Мы ищим смысл етого мгновенья. Ищем щастье, успех, идеал... Но сколько б в нас не было терпенья, Всех нас ожыдает смертельный провал. И со смертью, нет смысла в достиженьях, Нет смысла в длительном рыданьи, Нет смысла в высоких привелеях, Нет смысла в длинном ожыданье. Мы уверены, что значим Больше, чем кто либо другой, А на самом деле, что мы значим? Наша жызнь - словно пена, прошедшая волной. На самом деле мы ничего не видим. Мы не чуствуем, не слышым, Мы не уверены в том, что видим, Мы даже не знаки, чем мы дышим. Мы просто зачерствели. Стали бездушными людьми, А нашы мягкие слова онемели, И в нашых головах стала куча возни. Мы себя возвышаем, Мы думаем, что мы важны, Хотя на самом деле не понимаем, Что мы мгновения куски. Ведь мы частички мгновенья, Что лишь появилось, и его больше нет. Но всё же и в мгновеньи нужно терпенье, Чтобы дарить людям мгновения свет
2020-09-12 15:05:39
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9296
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2354