Голубка білокрила.. (український)

Троянда (Любов)

Голубка білокрила, Така ніжна, така красива. Кохання не взаємне опалює її крильця.. Тепер не зможе літати, Щоб щастя віднайти. Все бідненька чекала, Навіщо ?.. Того не знала. Все не з тими воркувала, Так свого голуба знайти не змогла. Із самотністю подружилась, Сама себе в клітці закрила.. Тепер ховається від усіх, Щоб віднайти спокій в душі. Її серденько болить, Що кохання взаємне стороною пройде в життя її не прийде. Не зів'є гніздечка, Не буде пташенят.. Буде сум в її очах. Не буде сльози проливати, А тихо пісеньку буде співати.. Своє щастя прикликати.

2022-02-01 08:27:02

Інші вірші поета

Дякую. (український) Прочитає чи ні.. Не цікаво мені. (український) Любовь береги. Степане, Степаночку.. (український)

Інші поети

Тома Ерёмина

@shy_playwriter

duduqui

@duduqui

bandagemaniac

@bandagemaniac

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11208

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15633