Серце не дає...

Дарина

Ти не питай мене чому, Я плачу кожен день. Чому вже не читаю тих поем, Які читала увесь день. Я не скажу тобі всерівно, Що в мене серце так болить, Болить і не сприймає тих поем, Які я так хочу читати. Читати хочу, але серце не дає! Чому ж? Чому серце не дає мені читати ті поеми?! А не дає воно тому, Що хочеться йому любити А не можна. Цей світ не дасть, Не дасть мені любити О так і будем жити з серцем на розріз Чи буду жити? Я не знаю.

2018-12-17 10:04:27

Інші категорії

Для дітей Сумні вірші Філософські Вірші в прозі Історичні Поеми

Інші поети

Margarita20

@Margarita20

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Лія Антонова

@Lia_778

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15864

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1230