Учёный-дервиш
Х. О.
Скитался я всю жизнь, был бедняком немытым, Но не стесняюсь этой жизни я, Ведь был я так же учёным знаменитым... давно забытым, Вот так прошла вся жизнь моя. Не по душе мне общество, гордливость, Дома роскошные, и с ума сводящий блеск монет, Моя душа в ту бедноту влюбилась, В которой я исследовал, общался с тишиной.
2023-04-07 16:25:22
1
0
Інші вірші поета
Что может быть лучше. Когда Миррения горела. Войны Стихи никчёмного поэта
Інші поети
Alejandro
@AlejoVilleda
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3084
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5212