1. Камера катувань
2. Вийдіть з образу
3. Місто-диявол
4. Картина Босха
5. Якби ж то...
6. Руїни майбутнього
7. Загнаний звір
8. Хочу, щоби не боліло
9. Загублений Крутий
10. Моя химера
11. Нісенітниця (Алкогольне demo)
12. Лист (без імені відправника)
13. Скажи, похмуре небо
14. Жителі у крихітній кімнаті
15. Чистилище
16. Уроборос
13. Скажи, похмуре небо
(feat. ромашка лікарська @chamomi_le)

Сиджу в кафе за столиком, дивлюсь в віконце,
У мене серце в поцілунках чорної мадам.
Я хочу, щоб нарешті дощ полишив сонце.
Бо холод відчуваю,  він і називається життям.
Минуле залиши́лось в пам'яті болючим світлом,
Що крізь роки мені пече у грудях.
І я боюсь того, що іншим, може, непомітно...
А я — самотній в цих щасливих людях.
Малеча з варикозом і сухими пальцями,
Навчіть мене ту ложку брать до рота,
А ще колись життя здавадось ніжним вальсом,
Були часи...а зараз мій партнер — глуха дрімота...
І жаль потроху відбирає душу...
Моє нічне жахіття — забуття.
Колись цей світ і я лишити мушу..
А скільки смерті я просив за все своє буття!
Так тяжко признавать, що стукають у двері,
Чи то Вона, чи то вони в халатах?
Кінець вже близько, залиши́лось кілька серій,
Кумедно навіть, як не хочемо любить і вміємо страждати...
І сонце трохи швидше котиться на захід,
А я ще досі пам'ятаю ранок.
Останні дні, хвилини — дивний за́пал
В кольорі тиші і важких фіранок.
Піду попити лікарську ромашку — затужив...
Нап'юся нею як востаннє,
Скажи, похмуре небо, що не марно я прожив,
Підтвердь, що вже на мене ти чекаєш...
© marco polo ,
книга «ЕРЕБОРОС (Збірка віршів)».
14. Жителі у крихітній кімнаті
Коментарі