16. Уроборос
Трясця, я напевно збожеволів під кінець цієї збірки,
Бо не певен більше у простих речах.
Мені не хочеться тікати із кайдан і клітки.
Змушує сміятись кровожерлива печаль.
Напевно сонце йде, бо хоче, щоби люди постраждали,
Потім зранку соромно йому за це.
Так само я червоний, знаючи, що винуватий,
Ввечері ховаюсь, на світанку знов показую лице.
В мені живе безжальний, строгий чоловік,
А жінка каже "схаменись і заспокойся"
Біллі Міліган мене пустив би на поріг,
Хоч Тайлера свого я називаю гостем.
З ним зварив би тону мила, підірвав би Мона Лізу,
Потім із химерою сором'язливе сонце споглядав би,
Мій Ереб із серця пробирається і лізе,
Через нього бачу світло я у темній ямі.
Кажуть, люди, у яких є ті, які послухають про сни,
Не можуть називатись одинокими.
Давайте, розкажіть мені про справжніх друзів, мудреці,
Рублів вагони маю, бо храню їх по кишенях сотнями.
Моя історія - се графік злетів і падінь,
Сміюсь від того ще сильніше.
Не існує ще таких могутніх сил,
Які мене в холодній темноті зігріють,
В пащу тягне нас жахливий Уроборос,
Значить це лиш те, що завтра зранку все на старт,
Триватиме цей цикл довго як у книзі "All tomorrows",
Не зважаючи на ненависть до книг, я є її фанат.
Ви прочитаєте мій вірш і скажете мені:
"Розумний і красивий хлопець ти, тому не переймайся".
Я людина, а вони усі в душі своїй бридкі,
Учора так було, було сьогодні, буде й завтра.
Бо не певен більше у простих речах.
Мені не хочеться тікати із кайдан і клітки.
Змушує сміятись кровожерлива печаль.
Напевно сонце йде, бо хоче, щоби люди постраждали,
Потім зранку соромно йому за це.
Так само я червоний, знаючи, що винуватий,
Ввечері ховаюсь, на світанку знов показую лице.
В мені живе безжальний, строгий чоловік,
А жінка каже "схаменись і заспокойся"
Біллі Міліган мене пустив би на поріг,
Хоч Тайлера свого я називаю гостем.
З ним зварив би тону мила, підірвав би Мона Лізу,
Потім із химерою сором'язливе сонце споглядав би,
Мій Ереб із серця пробирається і лізе,
Через нього бачу світло я у темній ямі.
Кажуть, люди, у яких є ті, які послухають про сни,
Не можуть називатись одинокими.
Давайте, розкажіть мені про справжніх друзів, мудреці,
Рублів вагони маю, бо храню їх по кишенях сотнями.
Моя історія - се графік злетів і падінь,
Сміюсь від того ще сильніше.
Не існує ще таких могутніх сил,
Які мене в холодній темноті зігріють,
В пащу тягне нас жахливий Уроборос,
Значить це лиш те, що завтра зранку все на старт,
Триватиме цей цикл довго як у книзі "All tomorrows",
Не зважаючи на ненависть до книг, я є її фанат.
Ви прочитаєте мій вірш і скажете мені:
"Розумний і красивий хлопець ти, тому не переймайся".
Я людина, а вони усі в душі своїй бридкі,
Учора так було, було сьогодні, буде й завтра.
Коментарі