5. Якби ж то...
"Хорошого вам дня." — "Навзаєм"
Говорять худорляві люди.
В вікно я тіні споглядаю,
Вони нагадують минуле.
На щастя мружиться глядач,
І я у нім лиш позіхаю,
Шукає він вдалі маяк,
Хоч море вже, мабуть, безкрайнє.
Якщо б ся товща розмовляла,
Сказала б про кістки на дні,
Між них летить глибинна зграя,
Нажаль в ній риби всі німі.
Якщо б асфальт міг розмовляти,
Повідав би про біль і кров
Депресій хворих спекулянтів,
Що падають униз з віко́н.
Якби ж то знав дощ нашу мову,
То мовив би про скромні сльози,
Шкідливо їсти стільки солі,
Від цього вередують грози.
Нам треба підірвати небо,
Звільнити треба злих богів,
Осяють хай того Ере́ба,
Хоро́бро, сильно і без слів.
Нам треба підірвати небо,
Звільнити ідолів від клітки,
Взлетять боги, немов колібрі
Вручити людям всім по німбу.
Говорять худорляві люди.
В вікно я тіні споглядаю,
Вони нагадують минуле.
На щастя мружиться глядач,
І я у нім лиш позіхаю,
Шукає він вдалі маяк,
Хоч море вже, мабуть, безкрайнє.
Якщо б ся товща розмовляла,
Сказала б про кістки на дні,
Між них летить глибинна зграя,
Нажаль в ній риби всі німі.
Якщо б асфальт міг розмовляти,
Повідав би про біль і кров
Депресій хворих спекулянтів,
Що падають униз з віко́н.
Якби ж то знав дощ нашу мову,
То мовив би про скромні сльози,
Шкідливо їсти стільки солі,
Від цього вередують грози.
Нам треба підірвати небо,
Звільнити треба злих богів,
Осяють хай того Ере́ба,
Хоро́бро, сильно і без слів.
Нам треба підірвати небо,
Звільнити ідолів від клітки,
Взлетять боги, немов колібрі
Вручити людям всім по німбу.
Коментарі