Вступ. Щоденник.
Частина І. Що з тобою, Хелен?
Ми жертва експерименту?
А що якщо...?
Чхнути на ризик
День ікс.
Як же так?
Додому?
Якщо щось станеться, я люблю вас
Треба жити!
Чхнути на ризик




       Нарешті Хелен вдома. Вона виглядає набагато краще, ніж вчора і я наважилися розповісти моїм друзям про зустріч із сестрою.
      – Отже, NASA щось старанно приховує від нас. І як ми збираємося дістати цю інформацію? – спитав Ерік.
     – Як нещодавно повідомила мені Олівія, всі секретні файли знаходяться на одному комп'ютері в секретному відділі офісу  NASA. Щоб отримати доступ до даних потрібна спеціальна флешка-ключ і код від дверей. Вся ця інформація лише в однієї людини, яка добре охороняється.
    – І які плани? – запитала Ліліт.
    – Цієї суботи буде свято, присвячене дружбі і технологіям. Це буде супер шикарна вечірка для науковців. Я чула там буде багато нанотехнологів, які будуть представляти свої проєкти у цій галузі.
      – І як же ми туди потрапимо?
     – Ліл, ми теж науковці і нам теж потрібно підготуватися до виступу на конференції, але не лише до конференції.
      – У нас нове завдання? – поцікавилася Даяна.
     – Так і в нас лише п'ять днів на підготовку. За ці п'ять днів ми маємо дізнатися, хто володіє кодом і флешкою, навчитися самообороні, стрільбі й відточити акторське мистецтво. Також обов'язково скласти план!
     – І розприділити обов'язки  – додала Хелен.
     – Так, правильно. Отже, пошуками нашої жертви займеться моя сестра Олівія, все інше обов'язково разом. А обов'язки на завданні розподілимо при складанні плану. Також нам потрібно планування будівлі офісу NASA.
    – Це теж на Олівії? – поцікавилася Даяна.
    – Так, бо вона агент ФБР і справиться з цією місією найкраще, а нам роботи вистачить. Ще нам треба вибрати одяг для вечірки і одяг для завдання.
    – Сьогодні на шопінг? – з дивною посмішкою запитала Хелен.
   – Так, але окрім цього ще  в тир і в бойовий зал.
   – Отже, вирішили. Тоді let's go!
      Я розуміла, що якщо нас піймають, то  можна попрощатися з життям, але ризик був виправданий, адже люди не повинні бути обдурені і ніхто не має використовувати їх як лабораторних пацюків. Ми знали, що тут щось не так і мали дізнатися що ж саме не так.
       Шопінг був крутий. Ми знову сміялися і дуріли: влаштували покази, грали ролі холодних леді, до яких залицяються всі красені вечірки... А коли обирали одяг для завдання, то взагалі влаштували поле бою прямо в примірочній.  Але після цього веселого дійства нас чекала стрільба і бойові тренування...
       День пройшов швидко, але ми жахливо потомилися. Боліли руки і ноги, а повіки закривалися на ходу, тому ми відразу лягли спати і спали без задніх ніг.
   Ранок почався з дзвінка сестри:
     – Ді, ім'я потрібної вам людини Томас Вільсон, його фото я відправила на твою електронку, ще я знайшла точний план офісу з усіма секретними приміщеннями і теж відправила на пошту. Я сьогодні приїду.
    – Дякую, Лів.
   Я відкрила листа від сестри і роздрукувала п'ять екземплярів плану, потім роздрукувала фото.



    – Симпатичний мужчина. Такі очі бандитські. – прокоментувала фото Ліліт.
    – Ліл, ніяких симпатій. Ще ніхто не знає, що нам доведеться з ним робити.
   – А, ну так. Які сьогодні плани?
   – Олівія приїде. Будемо складати план і тренування обов'язково!
   – Нам ще треба зброю. 
   – Де наш сейф для екстремальних ситуацій?
   – Я його жодного разу не відкривала! Що там?
   – Там зброя на випадок вторгнення інопланетян, яку нам надали як науковцям.
   – А іншим жителям Марсу не дали?
   – У них зі зброї лише револьвер.
   – Несправедливо.
   – Не всі люди розумні, тому за сейфами стежать, щоб проконтролювати взаємодію зі зброєю. Ніхто не може взяти звідти зброю, якщо не оголосили про напад.
    – А як же ми її дістанемо?
    – Потрібно змінити програму через комп'ютер. Ерік, ти займешся?
    –   Так, звісно. Прямо зараз?
    – Краще зараз, бо я не знаю скільки часу це займе.
    Ми поснідали. Ерік пішов робити програму, а ми, дочекавшись Олівії, пішли робити  план.
     – Коридори у секретному крилі також на кодах, але там простіше. Потрібен ультрафіолетовий сканер, щоб виявити відбитки пальців. Потім треба ще 3D сканер, щоб перенести ці відбитки на спеціальні перчатки і відсканувати на перевірці.
     – Так, Лів, не заплутуй. Яка перевірка?
    – Щоб потрапити у потрібний коридор треба увести код і відсканувати відбиток  пальця.
      – Допустимо, а що далі?
     – Ще ці коридори охороняються і тому будьте готові до нападу. Стріляють у вас – стріляйте у відповідь! Але ми  не вбивці, тому з собою візьмемо транквілізатори.
      – Ми охоронців присипляти будемо?
     – Так! Ми ж не хочемо багато жертв.
    – Гаразд, але давайте повернемося до головної цілі – Томаса Вільсона. Як ми отримаємо код від кімнати?
     – Я дізналася, що на цій вечірці будуть секретні гості. У них, мабуть, буде нарада у секретній кімнаті, тому найкращий спосіб – прослідкувати за ними і почекати, доки вони відкриють двері самі.
      – Нам потрібна своя людина у тій команді. Я пропоную Еріка. – обізвалась Хелен.
     – Хороша ідея. На цій зустрічі буде п'ятеро чоловіків, які ніколи раніше не бачились. Потрібно дізнатися їхні імена і замінити одного з них. У кожного буде пропуск з фото і нам за п'ять хвилин потрібно замінити у ньому фото.
     – Треба вимкнути камери ще до початку вечірки. Я думаю, що Ерік краще справиться з програмуванням і охоронним пунктом.
     – Ти права, Марі. Але навіщо вимикати? Ерік буде за охоронця і попереджуватиме про небезпеку. Але після закінчення операції всі записи за добу треба знищити. Але хто ж тоді буде в команді?
     – Може, Даяна? Планети це якраз її стихія. Серед тих п'яти людей має бути хоч одна жінка – обізвався Ерік, який щойно закінчив з програмою для сейфу.
     – Що ж, добре.  Тоді перейдемо до основного плану. В кожного буде маленька гарнітура для зв'язку, потужний револьвер, автомат і кинджал, бронежилети і захисні костюми.    Вечірка розпочинається о 6 годині вечора, до 8 години будуть презентації проєктів, де буде навіть таємна п'ятірка, потім буде конкретно вечірка: танці, алкоголь і спілкування.  О 5 годині змінюється охорона, тому Ерік  має захопити одного охоронця і взяти його костюм і пропуск.  Ми з'явимося о 5:30. Гостям вечірки можна взяти з собою одного друга, тому я теж буду на завданні. Ерік, о 5:20 ти повинен відкрити нам службовий вхід і забрати ящик з амуніцією, його ти заховаєш у ніші за п'ятою кабінкою в жіночій вбиральні.
     – Прекрасний план. А що з нашими таємними гостями? – запитала Ліліт.
    Олівія щось шукала у своєму компі, але за п'ять хвилин сказала:
    – ФБР теж буде на цій вечірці, вони будуть слідкувати за захистом таємної п'ятірки, а також виконувати  своє секретне завдання. Я в команді, але буду підтримувати з вами зв'язок. Отже ім'я нашої жертви Амелія Браун, вона астроном. Час її прибуття 5:40. Вона, до речі, перша з п'ятірки має прибути на зустріч  і це дуже зручно для нас. Амелія буде без охорони, бо вона не має коштів на неї, приїде на старій Теслі. Та тут всі дані тільки на нашу користь! Ми маємо зустріти її на парковці, але так, щоб вона нас не бачила. Ін'єкція транквілізатором  і вона наша. У мене буде принтер для зміни фотографії у пропускові. Далі пояснювати, думаю, немає сенсу.
    – Добре, з цим розібралися, а що з нами?
    – У вас презентація, у Даяни знайомство з колегами і перегляд презентації, а Ерік в охоронному пункті. Не забуваємо бути дуже уважні і не забуваємо за Вільсона. Після презентацій я подам вам сигнал і ви підете переодягатись. Подальші кроки вже на місці.  Інформацію будете отримувати від мене і від Еріка через гарнітуру і ваші електронні браслети.
     – Дякую, Лів. Отже, план маємо, але успішне виконання цієї операції залежить лише від нас, тому бігом всі зібралися на тренування! – підсумувала я.
   

  
    
© ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511 ,
книга «Mars. 225 000 000 km».
Коментарі