Блог
Всі
Продавці часу - важливість відпочинку
Думки вголос
Привіт! Давно я не писала в блозі. Вчора подумала, що життя така штука в якій є багато важливого. Вже розпочався серпень, скоро почнеться навчальний рік. Для учнів школа, зазвичай, неприємна. Всім хочеться канікул без кінця. І вчителі не виключення. Для деяких вихідний це робочий день, але більшість людей віддає перевагу відпочинку. Вчителі теж не дуже хочуть на роботу і це легко зрозуміти. Робота не для кожного приємна. А ви як думаєте?
Продавці часу - про мою книгу "Таємниця старої школи"
Потрібна допомога, Новини
Трохи відійду від теми і хочу сказати вам про книгу, яку саме зараз пишу.
Це мій перший публічний твір, який я не обмежую ніякими рамками, а просто пишу від душі. Я знаю, що людям зараз дуже цікаво читати про кохання, або щось містичне. Особисто я віддаю перевагу містичним пригодам з філософією та реальною історією в основі і саме таку книгу я створюю. Загалом це пригоди з містикою (привиди, загадкові таємниці), але в основі цього твору лежать реальні події, реальні люди і реальні міста. Книги я пишу давно, але не наважувалась якось їх опублікувати. Я знаю, що новеньким письменникам дуже важко знайти багато читачів, але хотілося, щоб люди цікавилися моєю книгою. Тому, всі, хто читає цей пост обов'язково перегляньте мою книгу і дайте поради, які б допомогли мені знайти широке коло читачів))))) Чекаю 😘💋💋💋💋❤❤❤❤
Книги
Всі
Вірші
Всі
Ти завжди думала про інших
Ти завжди думала про інших,
Ти, часом, ночі геть не спала,
Ти до зірок небесних світлих
Очей своїх не підіймала...
Купа паперів, кухня, їжа...
І безкінечне колесо.
Ти не доходила до ліжка
Й не пам'ятала про свій сон.
Важкі торбини, хворі очі,
Роботи море і турбот.
Ти рахувала дні та ночі
До дня, що буде без турбот.
І йшли роки, короткі ночі,
А дня того все не було,
Втомились від безсоння очі
Й життя в думках все пропливло...
Все пролітало, пробігало
І серце в грудях все ще билось,
А зараз думка: "Що було?
Чому нічого не лишилось?"
Ти запитала: "Це життя?"
І впала в ліжко геть безсила.
Чи в цьому сенс цього буття,
Щоб відпочинок ти просила?
Ти робиш все і не встигаєш,
Біжиш кудись усе життя.
Коли сміялась не згадаєш -
Нема в минуле вороття...
Свій час цінуйте й бережіть,
Частіше в небо поглядайте,
Забудьте все! Творіть! Живіть!
Найближчих теж не забувайте!
7
0
412
Ностальгія
Життя минає, час не спиниш.
В очах печаль за втраченим минулим.
Так хочеться прожити життя знову
І виправити помилки одвічні.
І згадується все прийдешнє:
Дитинство, школа, інститут...
В душі бринить тонка струна,
Що сльози навертає враз на очі.
У пам'яті подруги і уроки,
Суворий ректор, завуч, довгі пари...
І дух дитинства, материнські руки
І батькова сувора настанова.
Брати, подружки, мама й тато...
Веселі вечори побіля хати,
Вечері у сімейнім колі
І бешкети й дитячий сміх.
Усе живе у пам'яті навіки:
Кохання щире і любов,
Маленький син
І дочка наче сонце.
Пожовклі фото, аромат паперу
І радість й сум в душі бринить.
У вазі на вікні троянди,
А ностальгія у душі болить...
Усе минає і нове приходить,
Тому не треба дуже сумувать!
Минуле відпускайте й не сумуйте,
Бо треба далі йти і далі жить!
Присвячено Могилці О. М.
6
0
609
На столі годинник
На столі годинник, у очах печаль -
Роки пролетіли і нам дуже жаль:
Втрачені секунди, втрачені близькі,
Несміливе слово, кроки боязкі...
Час летить мов вихор, як промінчик світла,
Час летить невпинно - сивина розквітла...
Ми ж і далі в темпі губимо хвилини,
Потім зупиняємося й бачимо могили...
Ранок блискавичний, на обід печаль
Потім знов робота і безтямний жаль:
"Знов я те не встигла, знов втрачаю час,
Треба менше спати!" - саме так у нас!
Спали чи не спали - летимо по новій!
Зносим все навколо, наче буревій
І не думаємо зовсім, що втрачаєм більше -
Наших рідних, що чекають спілкування лише...
У нас купа клопотів і роботи гори -
Забуваєм все це, коли губить горе...
Клопоти й турботи будуть у нас завжди,
Але рідних й близьких може враз не стати!
Бережіть найближчих, найдорожчих серцю,
Бережіть й даруйте їм не пил із перцю,
А свій час, любов і турботу щиру
І тоді в душі буде більше миру!
8
2
402
