Ностальгія

ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511

Життя минає, час не спиниш. В очах печаль за втраченим минулим. Так хочеться прожити життя знову І виправити помилки одвічні. І згадується все прийдешнє: Дитинство, школа, інститут... В душі бринить тонка струна, Що сльози навертає враз на очі. У пам'яті подруги і уроки, Суворий ректор, завуч, довгі пари... І дух дитинства, материнські руки І батькова сувора настанова. Брати, подружки, мама й тато... Веселі вечори побіля хати, Вечері у сімейнім колі І бешкети й дитячий сміх. Усе живе у пам'яті навіки: Кохання щире і любов, Маленький син І дочка наче сонце. Пожовклі фото, аромат паперу І радість й сум в душі бринить. У вазі на вікні троянди, А ностальгія у душі болить... Усе минає і нове приходить, Тому не треба дуже сумувать! Минуле відпускайте й не сумуйте, Бо треба далі йти і далі жить! Присвячено Могилці О. М.

2018-08-01 10:59:26

Інші вірші поета

На столі годинник Ти завжди думала про інших

Інші поети

Маргарита Чаленко

@marharyta

lys

@plusbleuquetesyeux

JESS Rose fortune

@rosefleurfortune

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1055

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1299