На столі годинник

ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511

На столі годинник, у очах печаль - Роки пролетіли і нам дуже жаль: Втрачені секунди, втрачені близькі, Несміливе слово, кроки боязкі... Час летить мов вихор, як промінчик світла, Час летить невпинно - сивина розквітла... Ми ж і далі в темпі губимо хвилини, Потім зупиняємося й бачимо могили... Ранок блискавичний, на обід печаль Потім знов робота і безтямний жаль: "Знов я те не встигла, знов втрачаю час, Треба менше спати!" - саме так у нас! Спали чи не спали - летимо по новій! Зносим все навколо, наче буревій І не думаємо зовсім, що втрачаєм більше - Наших рідних, що чекають спілкування лише... У нас купа клопотів і роботи гори - Забуваєм все це, коли губить горе... Клопоти й турботи будуть у нас завжди, Але рідних й близьких може враз не стати! Бережіть найближчих, найдорожчих серцю, Бережіть й даруйте їм не пил із перцю, А свій час, любов і турботу щиру І тоді в душі буде більше миру!

2018-06-17 14:16:59

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ruslan Yermak

Красиво и правдиво

Відповісти

2018-08-01 10:43:07

1

ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511

@Ruslan Yermak щиро дякую

Відповісти

2018-08-01 10:43:57

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2017

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1768