На столі годинник
На столі годинник, у очах печаль - Роки пролетіли і нам дуже жаль: Втрачені секунди, втрачені близькі, Несміливе слово, кроки боязкі... Час летить мов вихор, як промінчик світла, Час летить невпинно - сивина розквітла... Ми ж і далі в темпі губимо хвилини, Потім зупиняємося й бачимо могили... Ранок блискавичний, на обід печаль Потім знов робота і безтямний жаль: "Знов я те не встигла, знов втрачаю час, Треба менше спати!" - саме так у нас! Спали чи не спали - летимо по новій! Зносим все навколо, наче буревій І не думаємо зовсім, що втрачаєм більше - Наших рідних, що чекають спілкування лише... У нас купа клопотів і роботи гори - Забуваєм все це, коли губить горе... Клопоти й турботи будуть у нас завжди, Але рідних й близьких може враз не стати! Бережіть найближчих, найдорожчих серцю, Бережіть й даруйте їм не пил із перцю, А свій час, любов і турботу щиру І тоді в душі буде більше миру!
2018-06-17 14:16:59
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslan Yermak
Красиво и правдиво
Відповісти
2018-08-01 10:43:07
1
ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511
@Ruslan Yermak щиро дякую
Відповісти
2018-08-01 10:43:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8113
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1546