Ти завжди думала про інших
Ти завжди думала про інших, Ти, часом, ночі геть не спала, Ти до зірок небесних світлих Очей своїх не підіймала... Купа паперів, кухня, їжа... І безкінечне колесо. Ти не доходила до ліжка Й не пам'ятала про свій сон. Важкі торбини, хворі очі, Роботи море і турбот. Ти рахувала дні та ночі До дня, що буде без турбот. І йшли роки, короткі ночі, А дня того все не було, Втомились від безсоння очі Й життя в думках все пропливло... Все пролітало, пробігало І серце в грудях все ще билось, А зараз думка: "Що було? Чому нічого не лишилось?" Ти запитала: "Це життя?" І впала в ліжко геть безсила. Чи в цьому сенс цього буття, Щоб відпочинок ти просила? Ти робиш все і не встигаєш, Біжиш кудись усе життя. Коли сміялась не згадаєш - Нема в минуле вороття... Свій час цінуйте й бережіть, Частіше в небо поглядайте, Забудьте все! Творіть! Живіть! Найближчих теж не забувайте!
2018-10-18 17:20:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2859
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2798