Ти завжди думала про інших
Ти завжди думала про інших, Ти, часом, ночі геть не спала, Ти до зірок небесних світлих Очей своїх не підіймала... Купа паперів, кухня, їжа... І безкінечне колесо. Ти не доходила до ліжка Й не пам'ятала про свій сон. Важкі торбини, хворі очі, Роботи море і турбот. Ти рахувала дні та ночі До дня, що буде без турбот. І йшли роки, короткі ночі, А дня того все не було, Втомились від безсоння очі Й життя в думках все пропливло... Все пролітало, пробігало І серце в грудях все ще билось, А зараз думка: "Що було? Чому нічого не лишилось?" Ти запитала: "Це життя?" І впала в ліжко геть безсила. Чи в цьому сенс цього буття, Щоб відпочинок ти просила? Ти робиш все і не встигаєш, Біжиш кудись усе життя. Коли сміялась не згадаєш - Нема в минуле вороття... Свій час цінуйте й бережіть, Частіше в небо поглядайте, Забудьте все! Творіть! Живіть! Найближчих теж не забувайте!
2018-10-18 17:20:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2820
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9609