Коротко про наш пікнік
Ми сиділи й розмовляли, Шепотіли й посміхались, Ми мовчали й милувались, Я побачила людей Так багато як колись, Ти птахами милувався, Потім дощ на нас пустився, Ех,романтика та й годі, Тут сказати мало слів , Сонце трохи припікало, Я хотіла на байдарці Прям на озері ходити, Веслувати потихеньку , Потім ти сказав"дурненька", Не образливо звучало, Бо в душі часом дитина, Інфальтильна і натхненна Я милуюся цим світом, Хоч і сумно в нім так часом Та тепло твоє зігріє, Звуки голосу твого До реальності покличуть, Потім ми підем гуляти, Я вдихатиму натхнення, Бо воно повсюди,любий: У повітрі і у звуках, І у голосі твоїм... (03.05.2020)
2020-05-22 12:12:28
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3413
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2332