Мої спогади про школу
Сумую вже за днями тими, Коли дзвінок нас кликав на урок, Ходили на уроки і щоденник Ми мусили писати кожен день, Ми на уроки разом всі ходили, Завдань багато мусили робити, Засмучувались часто через бали, За іспити боялись ,все вивчали, Щовечора над книгами сиділи, Контрольна або просто самостійна Для мене завжди мукою ставали, Я часом на гуртки ходила , Олімпіади,конкурси писала, Ми разом з вчителями готувались, Лінійка,інструктаж,розмова, Уроки фізики чи хімія в халаті, Ми досліди цікаві там робили, Чимало презентацій готували, Читали книги і дивились фільми, Ми теплі чаювання полюбляли, Дискусії проводили,дебати, В музей екскурсія чи інше місто, Вечірка,дискотека в школі, Концерт,покази мод чи кращий класс, За вчителями любими сумую, За нашими розмовами із вами, Ви нас навчили колективом бути, Дали знання,людьми навчили бути, Уклін за це й велика шана, Я дякую і завжди пам'ятаю. (09.08.2020)
2020-08-24 00:30:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5445
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5838