Карантинний настрій
Нарешті місто оживає І прокидається від сну , На вулицях багато люду, Такі всі різні та єдине: Всі в масках дружно ми йдемо , Із антисептиком у сумці , Хтось в рукавичках,в протигазі, Касир з щитком чи в окулярах, В кав'ярні люди йдуть по каву , Торгові центри знову людні, У парках галасно і шумно, І в транспорт знову всіх впускають, Побачить друзів знову зможем, Але найліпше-то погода: Навколо тепло немов влітку, Лиш трохи віє вітерець, Ходити хочу на байдарці По Пслу як завше і сміятись, В бібліотеці почитати , Бо я люблю читати книги , Читальний зал і стелажі - Це все приваблює мене , Бібліотека-другий дім , Де я б годинами сиділа Якби не вірус й карантин, Чекаю відриття спорзалу: Я тренуватись знову хочу У колективі ,а не вдома... (22.05.19)
2020-05-22 11:10:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1358
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1355