Вірші
Море
Мов море, Солоне.. Бушує,штормить, Таке невгамовне, Його там болить. Мов море, Прозоре, В нім вся чистота, Ніхто не поборе, Все саме стиха. Хоч біди, І горе, Все переживе, Те море, Солоне, Усе заживе. Затихне, Спокійне. І шторм - лише згадка, Те море, Солоне, В нім своя загадка.
6
0
427
Не мовчи
Не мовчи, Ніколи. Чуєш? Розкажи про все мені. Адже,тиша ця,мов море, Убиває у пітьмі. Розкажи мені про радість, І про смуток,не мовчи, Про любов,про її вартість, Розкажи,хоч не мовчи. Розкажи,що відчуваєш, За думки ти,розкажи, Що ти у собі тримаєш, І які горять мости. Не мовчи, Ніколи. Чуєш? Я повторю знов і знов, Розкажи про що шкодуєш, Де живе твоя любов..
5
0
490
Час все змінює
А час летить,ти й не замітиш, І дні,години як вода, Сьогодні ти розбита ваза квітів, А з часом стаєш як нова. Час все лікує,все міняє, І все з собою забере, Що б не сталось, відпускає Минуле стає не живе. Всі хвилювання тимчасові, І біль у серці заживе, Якщо є поруч рідні люди , Життя скоро стане нове.
2
0
491
Ціль
Ні на кого у житті ти не дивися, став свою ціль - до неї і прямуй, Хай буде важко, не зупинися,і ніколи на шляху своїм ти не гальмуй. Нехай тебе всі обговорять різно , нехай же деякі і обсміють, міркуй, чия оце дорога,хоч вже аж прісно? Не дай зламати свою путь! Ти досягнеш, Станеш високим, людиною яку дійсно шанують! В душі твоїй ясній, в очах повних, глибоких, Засяють промені,заграють весело пісні. Ти глянеш в заздрості очей людських, поганих Казали ні до чого не дійдеш! Розмов, лишніх їхніх, брудних, так званих, Вони додолу падають, а ти ростеш!
5
0
493
Осуждения
Не ваша жизнь, зачем чужой живете? Разве скучно вам в своей родной? Не по тому речью плывете, Ведь мой для вас совсем чужой. Я не хочу казаться грубой, Но, не люблю разговоров за спиной, Я очень рада, каждый мудрый , Осудит с ног и с головой. И вы не лучше, уж поверьте, Ведь жизнь у каждого своя, И как же правила не мерьте, Она одна, индивидуальная.
9
2
446