Вірші
Море
Мов море,
Солоне..
Бушує,штормить,
Таке невгамовне,
Його там болить.
Мов море,
Прозоре,
В нім вся чистота,
Ніхто не поборе,
Все саме стиха.
Хоч біди,
І горе,
Все переживе,
Те море,
Солоне,
Усе заживе.
Затихне,
Спокійне.
І шторм - лише згадка,
Те море,
Солоне,
В нім своя загадка.
6
0
440
Не мовчи
Не мовчи,
Ніколи.
Чуєш?
Розкажи про все мені.
Адже,тиша ця,мов море,
Убиває у пітьмі.
Розкажи мені про радість,
І про смуток,не мовчи,
Про любов,про її вартість,
Розкажи,хоч не мовчи.
Розкажи,що відчуваєш,
За думки ти,розкажи,
Що ти у собі тримаєш,
І які горять мости.
Не мовчи,
Ніколи.
Чуєш?
Я повторю знов і знов,
Розкажи про що шкодуєш,
Де живе твоя любов..
5
0
504
Час все змінює
А час летить,ти й не замітиш,
І дні,години як вода,
Сьогодні ти розбита ваза квітів,
А з часом стаєш як нова.
Час все лікує,все міняє,
І все з собою забере,
Що б не сталось, відпускає
Минуле стає не живе.
Всі хвилювання тимчасові,
І біль у серці заживе,
Якщо є поруч рідні люди ,
Життя скоро стане нове.
2
0
506
Ціль
Ні на кого у житті ти не дивися, став свою ціль - до неї і прямуй,
Хай буде важко, не зупинися,і ніколи на шляху своїм ти не гальмуй.
Нехай тебе всі обговорять різно , нехай же деякі і обсміють, міркуй, чия оце дорога,хоч вже аж прісно? Не дай зламати свою путь!
Ти досягнеш, Станеш високим, людиною яку дійсно шанують!
В душі твоїй ясній, в очах повних, глибоких,
Засяють промені,заграють весело пісні.
Ти глянеш в заздрості очей людських, поганих
Казали ні до чого не дійдеш!
Розмов, лишніх їхніх, брудних, так званих,
Вони додолу падають, а ти ростеш!
5
0
505
Осуждения
Не ваша жизнь, зачем чужой живете?
Разве скучно вам в своей родной?
Не по тому речью плывете,
Ведь мой для вас совсем чужой.
Я не хочу казаться грубой,
Но, не люблю разговоров за спиной,
Я очень рада, каждый мудрый ,
Осудит с ног и с головой.
И вы не лучше, уж поверьте,
Ведь жизнь у каждого своя,
И как же правила не мерьте,
Она одна, индивидуальная.
9
2
456
