Осуждения
Не ваша жизнь, зачем чужой живете? Разве скучно вам в своей родной? Не по тому речью плывете, Ведь мой для вас совсем чужой. Я не хочу казаться грубой, Но, не люблю разговоров за спиной, Я очень рада, каждый мудрый , Осудит с ног и с головой. И вы не лучше, уж поверьте, Ведь жизнь у каждого своя, И как же правила не мерьте, Она одна, индивидуальная.
2019-01-27 18:50:23
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nastya
Эти строки жизни
Відповісти
2019-01-27 18:53:39
Подобається
marry_sa
@Nastya эти строки я писала о своей жизни) Я думаю каждый их поймет. Спасибо за комментарий 😊
Відповісти
2019-01-27 18:56:15
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1853
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3661