إدراگ
Marwa Elbadry
أخبرتنى أمى أن الحياه تقسو على المرء حين يثق ليدرگ ...ف صدقا هى لم تخبرنى حقيقه ذلگ الإدراگ ولگننى علمت ...علمت حين وثقت يا أمى ....لم يگن الأمر مؤلما بقدر گونه صادماً ...فكم من بشر گانوا لاشئ جعلناهم فى قلوبنا گل شئ ...وكم من عمر أفنيناه فى الندم على ذلگ ...ولگن أتعلمين يا أمي ..ما قلتيه‍ عن كون الجهل يحجب الألم لم يگن حقيقيا ..ف جهلي گان ينهشني حتى العظام وعقلي الواعي بعد إدراگى لم يشفع لقلبى الذى أدماه الخوف ...الخوف من التعلق والخوف من الحب #marwa
2020-07-25 01:20:58
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Manar Elabd
الابداع↗️💕🍃
Відповісти
2020-07-25 01:21:45
1
Marwa Elbadry
بتعلم منگم حقيقى 💙
Відповісти
2020-07-25 01:23:22
Подобається
Ghadeer_29
💙💙🌸
Відповісти
2020-07-25 09:48:16
1
Інші вірші поета
خواطر خواطر ... ستبقى
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6667
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12556