Мені минало десять літ,
Матвій Старик
Мені минало десять літ, Дитинство ніжно відлітало, Відкрився світ — таємний, світлий, Де все нове й незвідане чекало. Я біг до річки по стежках, Малюючи в уяві мрії, Сміявся вітер в облаках, І дні здавались вічністю надії. Тоді ще вірив я в дива, У кожен день, як у казкове свято. Тепер дитинство — лиш глава , Що часом хочеться перечитати.
2024-11-27 11:44:48
0
0
Інші вірші поета
Національна поліція У полі бою воїни стояли На полі бою де тиша плаче
Інші поети
D. K.V.
@d_kv
Zhenya Blyzniuk
@zhenya_blyzniuk
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5132
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5261