DON'T LEAVE ME
Слова твои звучат так, Что не поймешь: двойной ли смысл и что к чему. Когда я отыщу, Последую таинственным следам, Я утаю все тени, Что прячутся от света. Ты та, кого я не могу увидеть, но только ты знаешь ответ: До того как прервется все, Я хочу узнать многое. Чем больше затирается время до дыр, тем сильнее погружаюсь, И уже прямо сейчас я нахожусь между прошлым и будущем. Не оставляй меня сейчас, Просто поверь мне, что я начну бежать Не останавливаясь, ты — причина этому. Даже если сейчас идет дождь, Даже если повсюду одна лишь тьма, Я спасу тебя, Ты больше не одна. Стрелки часов, что не должны идти, Шаг за шагом продолжают свой ход. Окликни меня, проходя мимо, — Вся судьба решится этим поступком. Если мы начнем отдалятся друг от друга — Все будет хорошо, Не стоит беспокоиться о таком, Не беспокойся. В следующий раз Я постараюсь удержать тебя. Если бы я мог повернуть время вспять, то вернулся к тебе, Плачущей, таящийся между светом и тьмой. Не оставляй меня сейчас, Просто поверь мне, что я начну бежать Не останавливаясь, ты — причина этому. Даже если сейчас идет дождь, Даже если повсюду одна лишь тьма, Не закрывай свои глаза, Ты больше не одна. Воспоминания о прошлом проносятся слишком быстро, Тогда я знал смысл жизни, Ведь повстречал тебя. Не оставляй меня сейчас, Просто поверь мне, что я начну бежать Не останавливаясь, ты — причина этому. Даже если сейчас идет дождь, Даже если повсюду одна лишь тьма, Я спасу тебя, Ты больше не одна.
2021-04-04 20:26:18
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
- BFF MAİLİN Love Yourself -
https://www.y2mate.com/ru5
Відповісти
2021-04-14 17:08:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1741
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2576